середа, 25 листопада 2015 р.

Свята Вечеря настає.

Заходить сонце, зірка сходить,
Свята Вечеря настає.
Сім'я збирається у колі,
В душі всіх свято настає.
Столи накриті пишно в стравах,
Ялинка у кутку стоїть.
Кутю по центру столу ставлять,
Святкова свічка мерехтить.

Уже скінчилась вся робота,
Всі дружно сіли до Вечері.
Спочатку Богу помолились,
Постукав раптом хтось у двері.

Почався спів - колядники !
Почали у дверях співати.
І про народження Христа,
В колядці своїй сповіщати.

І так повсюди, в кожнім домі,
Де Зірка світить всім в вікно.
Бо наступило гарне свято,
Під світлим іменем - Різдво!

неділя, 22 листопада 2015 р.

Я так ненавиджу війну

Я так ненавиджу війну
І тих, хто всучив людям автомати
І дав наказ в людей стріляти
Цього не хоче жодна мати!...
Як страшно це - дітей втрачати
І жити в страху, болю і жалю.
Зазнала горя Україна,
Страшна біда до нас прийшла.
Та мати, що хоронить сина
Хіба вона сама жива?!
Вона купається в сльозах,
А в серці кровоточать рани
І тільки молиться щодня
Щоб Бог її дитя доглянув.
Я так ненавиджу війну,
І тих хто дав наказ в людей стріляти,
Порушив мирну тишину,
розвівши розлад і журбу.
Хіба це може довго ще тривати?
Жорстоким і багатим модно стало бути....
Ненавидіти все живе
Якісь "міссії" появились,
що знищують і х`апають усе.
І ставиш знов собі питання
Навіщо їм оце усе?!
Так скільки треба цих грошей,
І тих хаток, що на Канарах?!
Душа у вічність перейде,
а там зустрінуть по-другому,
І Божий суд пристанище знайде.
Забули люди хто вони!
І стали слуги сатани. 
Н.Віткова 

О, люди добрі, схаменіться!


О, люди добрі, схаменіться!

О, люди добрі, схаменіться!
Бо щож це робиться таке?!
Війною брат іде на брата,
І просто нищиться усе
Земля спітніла й тліє в крові
А небо взривами гуде,
Немає спокою ніде....
І в кожну хату страх вселився,
А в душі - розпач, біль від втрат.
Навіщо нам дітей ховати?
Хто-небудь може щось сказати?
Ми жити хочемо, а не вмирати
Так перестаньте воювати
Не нищіть все навкруг живе.
А ті правителі, які так "щиро вірять в Бога",
Хоч на хвилинку, хоч вві сні
Поглянуть б куди веде оця дорога...
І вірю я, що не один
не хтів би вічності такої
і кари Божої на много поколінь.
Зупиніться, дайте спокій,
Куди країну завели?!
Нема майбутнього в держави,
Коли кругом одні ворюги і кати....
Але українці - народ мудрий
І віра в серці ще живе
І тільки щира їх молитва до перемоги приведе.
Моліться, люди за Україну,
І за наших ворогів,
І за живих, і за померлих,
За Божих дочок і синів.