пʼятницю, 30 жовтня 2015 р.

Хоче молодь у Європу

Хоче молодь у Європу

На майданах України
Революція іде.
— Хай Кличко, —
Усі гукають, —
За отамана буде!
На майданах — цвіт калини,
Український цвіт.
Це ж дівчата —
По сімнадцять, дев’ятнадцять літ.
Хоче молодь у Європу,
Хоче волі у житті.
А ті беркути в шоломах —
Гірше звірів у котлі.
Б’ють усіх, ламають кості,
Аж голівоньки тріщать,
По-звірячому молотять,
Люди добрі, просто жах!
Де ж росли ви, яничари?
Краплі совісті нема.
Ви з ножем на Порошенка —
Чи загроза вам тюрма?
Наші хлопці, немов маки,
Обливаються в крові.
Та в судах ті самі звірі —
Звірі й ниці холуї.
Яценюк — це наша гордість,
Тягнибок — це наш герой.
Боже, Боже, дай їм сили,
Сили ті потрой, потрой!
Піднімайтесь, люди добрі!
Захистіть своє життя.
Якщо звірів не зупиним —
Кров’ю вкриється земля.

Зіновій Казьо. м. Тернопіль.

Вірші про Майдан і АТО

Зачинившись на сто замків
Від народу – чи від тюрми? –
Через спини силовиків
Розкажи, за який ти мир.


Вже вмирають – і ще помруть
В найкрасивішому із міст?
Вимиваючи кров із рук,
Розкажи нам про компроміс.


Ти собі себе залишив.
Зупиняєш війну? Якби ж.
А під запах горілих шин
Ти, напевне, спокійно спиш?


Не пече тобі та межа,
Що розділює нас – і «їх»?
Ми не чуєм, як тобі жаль,
Бо відспівуємо своїх.


Ріки крові уже течуть.
На країні – вогненний шов.
Дзвони дзвонять – щоб ти почув.
Дзвони дзвонять – щоб ти пішов.

Тетяна Власова (19.02.2014)
 *******
Пошли нам Боже благу вість
Про долю неньки-України.
Бо ж кожен з нас отут не гість,
Де все навкруг - одні руїни.

Пошли нам Боже благу вість
Коли то тії супостати,
Що на очах її дітей,
Не будуть маму гвалтувати.

Пошли нам Боже благу вість
І дай нам сил сокиру взяти.
Щоб кровопіям тим усім,
Одраз всі голови зрубати.

Пошли нам Боже благу вість,
Як нам усім по людськи жити.
Людей як брата і сестру
По слову Божому любити.

*******
Упала сотня на Майдані
Наша молодь щиро любить
Неньку-Україну.
На Майдан ішла під кулі,
Лила кров невинну.

Ви полягли в холодну пору,
Надворі була ще зима.
А нині літечко буяє,
Та вас, синочки, вже нема.

Плачуть батьки і дружини,
Діточки, дівчата.
Ви цвіт нашої Вкраїни,
Сила її завзята.

Упала сотня на Майдані.
Це патріоти молоді.
На імена усі вже знані,
У серцях наших ви живі.
Марія Нереуцька. с. Кобилля Збаразького району.
*******
Тобi, Україно
Моя ти рiдна Україно,
На прапорi твоїм блакить,
Багата й сильная країна,
Де жито в колосi шумить.

Пройшла страшний ти час розрухи,
Голодомору i вiйни,
Розправили величнi крила
Твої знедоленi сини.

Iз козакiв тi українцi,
Що пiдняли тебе з руїн,
Й поставили тебе, убогу,
На рiвень iнших всiх країн.

Тепер ти вiльна, Україно,
Нiхто тебе бiльш не згнобить,
Нiяка сила не зламає
I щастя нам не вкоротить.

Ми ворогiв своїх здолаєм,
Могутнi станем i мiцнi,
Свободу втримаєм руками
Й складатимем про це пiснi.

Коли ж бридкi жадiбнi руки
Простягнуть вороги до нас,
Згуртуєм ми свої громади,
Бо вже тодi прийшов наш час.

За нашу правду i свободу
Життя спокiйно вiддамо,
Як нашi предки воювали
За наше щастя i добро.

Здобудем волю i свободу
Ми для онукiв та дiтей,
Здобудем славу i майбутнє
Для України та людей!..

Смiлянець Т. А.
*******
 Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

*******
Вiльна ненько!
Україно, моя ненько, скiльки ж горя тут було?
Скiльки вiйська козацького на Вкраїнi полягло?
Крiпаками сини були й стали до двобою,
Щоб отримати для себе ту жадану волю.

За свободу України полягли твої сини
I в роки революцiйнi, i в роки Вiйни.
А в роки Голодомору i репресiй теж
Похованням синiв своїх не було тих меж.

Їх вбивали Ленiн, Сталiн та НКВД,
Де ж те щастя українське i свобода де?
Вже закiнчилися вiйни i, здаеться, можна жить,
Тiльки щастя це недовге кожен хоче розтрощить.

Зазiхають на Вкраїну полiтичнi вороги,
Та захапать вiльну неньку їм зовсiм не до снаги.
Люди нашi не Росiя, не казахи й Бiлорусь,
Люди нашi - мiцна сила, щоб вiддать її комусь.

Україну захищаймо, не жалiючи життiв,
I свободу добуваймо вже для наших дiтлахiв,
Щоб вони тепер свободу берегли вiд ворогiв,
Вiльно дихали i жили протягом усiх вiкiв!..

Смiлянець Т. А.
******* 
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк (21.02 2014)
*******
Плаче Україна
(Герою Майдану Сергієві Нігояну та його рідним)
Тому ти, мабуть, першим впав,
Що Кобзаря у серденьку тримав.
Нехай же знають Януковича синки,
Що наш герой — Сергій з Березнуватівки.
Не проклинав їх татка «золотого»,
А лиш просив для України долі —
І в домовині молодече тіло
Жовто-блакитним прапором накрили.
Не встигла юна доля розцвісти,
Несила відчай, горе розмести.
Бо мав Сергій за матір Україну,
За батька — весь народ її єдиний.
Не плачте тату, матінко, родино,
Бо з вами плаче всенька Україна
І цілий світ…
Микола Кавун. с. Краснолука Лановецького району.
*******
 
Пливуть гроби по морю, як човни –
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.

Мар’яна Савка (22.02.2014)
*******
Героям слава!
Хоронячи своїх синів,
Тужить і плаче древній Львів,
Ридають Коломия й Київ,
Дніпропетровськ сумує теж —
Горе людське не має меж.
Вічная слава вам, герої,
За нас віддали ви життя.
Вас не забуде Україна,
Підемо разом в майбуття.
А вас, кати мого народу,
Засудить вседержавний гнів
За кров, пролиту на майданах,
За сльози наших матерів.
М. Макар.
м. Тернопіль.
*******
Мальчиков кладут рядком. Прям на мостовой
Мальчиков укрывают флагами.
С головой.
Не вой, дура, говорю, твой – живой. Живой.
Он такой же, как они – тоже рвется в бой.
Долго трубку не берет. Но не вой.
Не вой.
Мальчиков кладут рядком. Прям на мостовой.
Лиц не видно. Не смотри. И не вой. Не вой.
Твой такой же – как они – на передовой.
Разбирает мостовую по кускам.
Живой.
Мальчиков выносят строем. Траурный конвой.
Не считай. Зажмурься. Помни, Бог с тобой.
Он придет. Под утро. Мятый и седой.
Ты отпустишь снова. Просто жди.
Не вой.

Ольга Кашпор, журналістка телеканалу “1 + 1” (20.02.2014)
 *******
Все летить шкереберть,
вкотре «воля чи смерть» –
терезів безупинне гойдання.
Захлинається кат
в океані проклять,
що на нього летять
із Майдану.


Воля кров’ю стіка,
впізнається рука
двоголової птахо-
потвори.
Скільки крові іще
(вже наповнена вщерть),
щоби луснула плоть її хвора?


Сто життів – нанівець,
швидше б кату – кінець
і початок новий Україні.
Без вагань і прикрас
хтось вмирає за нас,
а точніше – за наше прозріння.


Там, де мир і тепло,
їм би краще було,
але доля героїв така є:
вмить усе – шкереберть,
перемога чи смерть.
Бо ж –
до раю рабів не пускають.

Анна Багряна (21.02.2014)
*******
Мій Боже, зглянься на країну
Надворі ніч… Вже скоро північ.
А зранку… Що чекає зранку нас?
Чи буде мир і спокій у країні,
Чи той москаль вже справді хоче задушити нас?
Навіщо, Боже, дав таких сусідів?
Чим завинила Україна, Ти скажи?
Ми тільки хочемо спокою й миру,
Щоб діти і онуки у добрі жили.
Щоби при владі не бандити були,
Щоби корупція згнила повік,
Щоб добре вчились, гідно працювали
І зарплатню отримували так, як слід.
За те, щоб мати була дома,
Щоб батько заробляв не там, а тут,
Щоб гордо ми вітались «Слава Україні!»
І вічно пам’ятали про Героїв Крут.
За те на смерть пішла Небесна Сотня,
Та юнь, той цвіт, Герої наші назавжди.
А та потвора хоче все зламати
І брудним чоботом кордон наш перейти?!
Мій Боже, зглянься на країну,
Ти Україну захисти. Не хочемо ми воювати,
А хочем спокою і миру назавжди.
Ми до молитви разом станем,
На руку вервичку візьмем.
Молитву щиро, величаво
До Тебе, Господи, пошлем.
Дай розуму тим можновладцям,
Дай сили розсудити все.
О, Матінко, тебе благаєм,
Народ вкраїнський під покров візьми.
О. Дзіндзяк. м. Тернопіль.

ТАК ЛЮБІМО УКРАЇНУ

Я - УКРАЇНКА
Я - українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я - українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!
О. Василенко

******* 
 З ТОБОЮ
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, -
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
П. Осадчук

*******
УКРАЇНІ
Україно,
Ти - сонце весняне,
Моя рідна, моя золота...
Твої древні задумані храми,
Старовинні чудесні міста –
Ніби в казці, де час зупинився,
Щоб усе, що було, пригадати:
Тихі співи і танці вогнисті,
Щебетання в садку біля хати,
І тумани, і роси краплисті,
І героїв славетних життя, -
І мале босоноге дитя,
Що біжить радо з піснею в поле
І сміється, хоч ніженьки коле!..
Я. Черняк

*******
КРАЇНА МОЯ — УКРАЇНА
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов їна
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий,
Послухаю спів солов я,
Там ранок зустріну рожевий,
Тобі я вклонюся, земля.
Ф. Пантов

*******
РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.Рідна мова, мов гірська вода,
Рідна мова вічно молода,
Рідна мова, в серці з ранніх літ
Гордо лине мова у політ!Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й думи з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине у політ!
Ю. Косинська

*******
МОЯ УКРАЇНА
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося - її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов їна
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, на плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
Микола Верещака

*******
МИ Є ДІТИ УКРАЇНСЬКІ
Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата,
Рідний Край наш - Україна,
Красна та багата.
Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний нарід - українці
Всі до нас подібні.
Рідна віра: Свята Трійця
І Пречиста Мати.
Рідна мова: нею вчились
Бога прославляти!
Присягаем наш Край Рідний
Над усе любити,
Рідний нарід шанувати
І для нього жити.
Присягаєм - рідну віру
Завжди визнавати,
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.
Як ріка в гору не піде,
Як сонце не згасне,
Так ми того не забудем,
Що рідне, що власне.
Що нам рідне, те нам буде
І красне і гоже!
Присягаєм, що так буде
Поможи нам, Боже!
Юрій Шкрумеляк

*******
МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївський
 *******

Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного роду.

Україна – то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна – то лан пишний
І степи і гори.

І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.

І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по - вкраїнські
Господа молити.

За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
Ю. Шкрумеляк

*******
ПІСНЯ
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
О. Олесь
*******
МОЯ УКРАЇНА
На росах, на водах,
На всіх переходах
Курличеш мені в журавлиних ключах,
Моя Україно,
Родима країно,
Ясні небеса в материнських очах.
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
З тобою розлука —
Гірка моя мука,
Печаль журавля без гнізда в чужині.
Моя Україно,
Білявко-хатино,
З твойого вікна світить доля мені.
М. Ткач

*******
 УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко 

*******
ЦЕ МОЯ УКРАЇНА
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
Анатолій Камінчук
*******
КОЛЬОРОВІ МІСТА
Мов дивна мапа, олівці:
Червоний – місто Чернівці.
Оранжевий – Одеса-мама,
Хоч кольорів там – ціла гама!
Нас кличе жовтий без утоми
До себе в гості у Житомир!
Як на ланах зелене збіжжя,
Зелене місто Запоріжжя.
А старовинний Борислав
Блакитну барву нам прислав.
По синій навіть важкодуми
Спішать мерщій куди? У Суми.
Лиш фіолетовий і досі я
Ще не назвав. Це ж – Феодосія!
Всі кольори запам’ятати
Поможуть вам міста, малята!
Володимир Верховень
*******
УКРАЇНСЬКА МОВА
Золоте курчатко
В золотій торбинці
Принесло сьогодні
Літери дитинці.
А дитина з літер
Збудувала слово.
І звучить, як пісня,
Українська мова.
Ганна Чубач
*******
ВОЛОШКИ
Ми ходили в поле зранку –
Я, Богданчик і Оксанка.
І у житі між стеблинок
Назривали волошинок.
І мені здалося трошки,
Що синесенькі волошки
Під промінням сонця зранку –
Ніби очі у Оксанки.
А Богданчик гордовито
Нам промовив: – Стигле жито
І волошки світло сині
То – мов прапор України!
Микола Щербак

*******
МАЛЕНЬКА УКРАЇНКА
Я маленька українка –
Треба всім це знати,
Українець є мій тато,
Українка – мати.
Українкою вродилась,
Українка буду,
Та про рідну Україну
Ввік я не забуду.
Уляна Федасюк

*******
УКРАЇНСЬКІ КВІТИ
Вийшли зрання на гуляння
Українські діти,
Їх стрічали і вітали
Українські квіти.
Ось волошки, сонні трошки,
Синім шовком шиті,
Ясноокі, чисто вмиті,
Розбрелись по житі.
Ось рожева конюшина,
А на ній і комашина,
Що, не дивлячись на ранок,
Їсть солодке на сніданок.
На горбочку мак,
В шапці, як козак.
Він яскравий, мов вогонь!
А бундючний – Бог боронь!
Вміє задаватись так,
Як будяк!
Там росте холодна м’ята
(Добре пахне, як пом’ята),
Там шовковая трава
Щось шепоче, мов жива.
А з травички – ніжні личка:
То вже Братик і Сестричка
У тих самих кольорах,
Що на наших прапорах.
Розбрелись по полю діти –
Більші, менші і малі –
Молоді яскраві квіти
Української землі.
Ганна Черінь

*******
МИ МАЛЯТА УКРАЇНСЬКІ
І кримчани, і сумчани,
Луганчани, і кияни
Кажуть донечці і сину:
В нас держава – Україна!
Разом всі – одна сім’я ми:
Донеччани й полтавчани,
Харків’яни й вінничани.
Мелітополь, Кіцмань, Сміла –
Разом ми велика сила!
В Сімферополі і Львові
Хай лунає рідне слово!
І одеські, і волинські
Ми малята українські!
І бажає нам здоров’я
Прикарпаття й Подніпров’я,
Чернігівщина й Буковина,
Й вся велика Україна.
Олена Полянська
*******
ТАК ЛЮБІМО УКРАЇНУ
Матері ласкаві очі
і долоні рідні-рідні
вперше ти побачив, хлопче,
тут, у нашій Україні.
Білу хату, вікна сині,
сонце, ліс, потоки рвійні –
вперше ти побачив, сину,
теж у нашій Україні.
І стежина прибережна,
шлях широкий, друзі вірні –
все тобі відкрилось вперше
тут, у нашій Україні.
І тому, як рідну матір,
дорогу твою, єдину,
як весну, пісні крилаті –
так любімо Україну.
Віктор Терен

*******
КРАЇНА МОЯ — УКРАЇНА
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.

Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.

Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов їна
У кожній оселі звучить.

Піду у садочок вишневий,
Послухаю спів солов я,
Там ранок зустріну рожевий,
Тобі я вклонюся, земля.
Ф. Пантов

*******
ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ
— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!

— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.

Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
О. Лупій

******* 

По всьому світу стала новина

По всьому світу стала новина:
Діва Марія Сина родила.
Сіном притрусила,
В яслах положила
Господнього Сина.

Сіном притрусила,
В яслах положила
Господнього Сина.


Діва Марія Бога просила:
– В що ж би я Сина свого сповила?
Ти, небесний Царю,
Пришли мені дари,
Сього дому господарю.

Ти, небесний Царю,
Пришли мені дари,
Сього дому господарю.



Зійшли Ангели з неба до землі,
Принесли дари Діві Марії:
Три свічі воскові,
Ще й ризи шовкові
Ісусови Христові.

Три свічі воскові,
Ще й ризи шовкові
Ісусови Христові.


Засіяла звізда з неба до землі,
Зійшли Ангели к Діві Марії.
Співають Їй пісні,
Господній Невісті,
Радости приносять.

Співають Їй пісні,
Господній Невісті,
Радости приносять.

Нині радість стала


Нині радість стала,
Яка не бувала,
Над вертепом зоря ясна
Світові засіяла
Над вертепом зоря ясна 
Світові засіяла. 
 
Там Христос родився, 
З Діви воплотився, 
Як людина пеленами: 
Вбогими повився.
Як людина пеленами: 
Вбогими повився. 
 
Ангели співають, 
Христа величають, 
Всім народам цю чудову
Новину звіщають. 
Всім народам цю чудову
Новину звіщають.  
 
Ми також співаймо
Спаса прославляймо
Від Марії рожденому
Славу й честь віддаймо.
Від Марії рожденомуСлаву й честь віддаймо.