суботу, 7 листопада 2015 р.

Вірш Марка Терентьєва. Маленькі гіганти

Мене звуть Марко,
Я звичайна дитина.
Я маю родину:
І маму, і тата.
Я дуже багатий,
Бо цілу країну,
Я запросто можу своєю назвати.
Це вам не Монако -
На мапі краплина.
Хоча й не Китай,
Та мені вистачає.
Погодьтесь зі мною,
Не кожна людина
В шість років права на країну вже має.
Я тут народився,
Моя Україна!
Я буду любити її, захищати!
Одессу мою, мій Донбас, моє море,
Каштани мої, мій Дніпро і Карпати.
Порядок в своїй наведу я країні,
Я віник візьму,
Приберу все як треба,
Щоб дихалось вільно в ній кожній людині,
Щоб завжди над нею було синє небо.
Ну що?Ви вже заздрите?
В гості Вас прошу,
По одному, вдвох, та хоть цілу родину.
Вареники з вишней і пісню хорошу.
Любіть, мої друзі як я Україну!
читає Марк Терентьєв, учасник "Маленькі гіганти" 
автор його бабуся, Світлана Михайлівна.

середу, 4 листопада 2015 р.

Біда України в тому

Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна. Михайло Грушевський

Не закохуйся в обличчя

Не закохуйся в обличчя, не закохуйся в вбрання, а закохуйся в ту душу, що потрібна для життя!
Бо краса - це сон зрадливий, раз присниться та нема. А душа - це все на світі, що потрібно для життя...Богдан Ступка
*****
Життя пройде, немов вода, і відцвіте немов вишнева гілка...В житті одна помилка - не біда.... Біда коли усе життя - помилка.Богдан Ступка
*****
За будь-яких обставин головне - залишатися людиною.