Калинонька

Калинонька

Серед поля, край села 
Калинонька зацвіла 
Ніби дівчина в віночку 
У вишиваній сорочці 
Русу косу заплела. 
Л. Біда
*******

Як жаль

Вітер колише калину,
Плід обриває її.
Падають краплі червоні,
Як зорі лежать на землі.
Калино, калино червона!
А ягоди в тебе – гіркі.
У пам’ять до мене приходять
Юнацькі літа нелегкі.
Калина червона не в’яне,
Цвіте і хмарки дістає.
І кожного року вдягає
червоне намисто своє.
Ту весну – авжеж пам’ятаю,
Коли я її посадив.
Вона молода виглядає,
Мене ж уже вік похилив.
Калино, моя ти подружко,
Як жаль, що разом не цвіту!
Під рідним кущем темнолистим
Знаходжу лише теплоту.
А.Бойко
*******

Калинонька 

Ось калина над водою
Віти стеле по воді. 
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів? 
Червонясте променисте, 
Розцвітає, як вогні. 
Дай хоч трошечки намиста, 
Калинонько і мені.
Марія Познанська 
******* 
Зоряна калина
 
Говорила мати:
- Не забудься, сину,
Як збудуєш хату,
Посади калину.
Білий цвіт калини –
Радість України,
А вогнисті грона –
Наша кров червона.
Зоряна калина –
Це краса і врода
Нашої країни,
Нашого народу.
Пам’ятай же, сину,
Що сказала мати,
Посади калину
В себе біля хати.
В. Косовський

*******

Калина 

Калина пишним білим цвітом
Покрила квіти навесні.
А восени, як згасне літо,
Дарує ягідки рясні.
Зриваймо кетяги калини,
Не забуваймо лиш про те:
Калина – символ України,
Калина – дерево святе. 
Н. Лебідь
******* 

Зарум’янила осінь калину

Зарум’янила осінь калину,
У червоне намисто вдягла.
У погожу та сонячну днину
Павутинку струни натягла.
Щоб на ній грав вітрець колискову
І приносив мелодію в сни.
Щоб оспівував осінь чудову
І надію давав для весни. 
Надія Красоткіна
*******