Вважається, що День святого Валентина існує вже більше 16 століть, але свята Кохання відомі з ще більш ранніх часів - з часів стародавніх язичницьких культур.
Ця історія датується приблизно 269 роком, в той час Римською Імперією правив імператор Клавдій II. Воююча римська армія відчувала гостру нестачу солдатів для військових походів, і воєначальник був переконаний, що головний ворог його «наполеонівських» планів - шлюби, бо одружений легіонер про славу імперії думає набагато менше, ніж про те, як сім'ю прогодувати. І, щоб зберегти в своїх солдатах військовий дух, імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися. Але закохуватися-то солдати від цього не стали менше. І до їх щастя знайшлася людина, яка, не лякаючись імператорського гніву, став таємно вінчати легіонерів з їх коханими. Ним був священик на ім'я Валентин з римського міста Терні (Valentine of Terni). Мабуть, він був справжнім романтиком, тому що його улюбленими розвагами було мирити посварених, допомагати писати любовні листи і дарувати на прохання легіонерів квіти предметам їх пристрасті. Ясна річ, як тільки про це дізнався імператор, він вирішив його «злочинну діяльність» припинити. Валентина засудили до страти. Трагедія ситуації була ще й у тому, що і сам Валентин був закоханий в дочку тюремника. За день до страти священик написав дівчині прощального листа, де розповів про свою любов, і підписав його «Твій Валентин». Прочитано воно було вже після того, як його стратили. Згодом, як християнський мученик, що постраждав за віру, Валентин був канонізований католицькою церквою. А в 496 році римський Папа Геласиус (Pope Gelasius I) оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.
З 1969 року в результаті реформи богослужіння святий Валентин був вилучений з літургійного календаря католицької церкви (разом з іншими римськими святими, відомості про життя яких суперечливі і недостовірні). Втім, і до 1969 року церква не схвалювала і не підтримувала традицій святкування цього дня. Чи так це було чи інакше, але, по всій видимості, саме звідти повелося писати в День святого Валентина любовні записки - «валентинки». А ще в це свято люблять влаштовувати весілля і вінчатися. Вважається, що це стане запорукою вічного кохання.
У Західній Європі День святого Валентина став широко відзначатися з 13 століття, в США - з 1777 року.
Традиція дарувати цього дня подарунки міцніла з кожним роком і для деяких стала досить успішним бізнесом. Наприклад, на початку минулого століття у американців було прийнято посилати своїм нареченим марципани, які були досить дороги. У Японії традиція дарувати цього дня солодке з'явилася з подачі однієї великої фірми з виробництва шоколаду. Там почали святкувати День святого Валентина в 30-і роки, і досі шоколад залишається найпоширенішим подарунком. До речі, там День святого Валентина злегка нагадує «8 Березня для чоловіків», оскільки японські чоловіки отримують, мабуть, навіть більше подарунків, ніж жінки: чоловічі аксесуари типу бритви, лосьйону, гаманця і так далі.
У пристрасних французів в день святого Валентина прийнято дарувати коштовності, а в романтичній Данії люди посилають один одному засушені білі квіти. У Британії незаміжні дівчата 14 лютого встають до сходу сонця, стають біля вікна і дивляться на чоловіків. Згідно з повір'ям, перший чоловік, якого вони побачать, і є суджений. Але є в світі деякі країни, які особливо відзначилися у святкуванні Дня святого Валентина. В першу чергу це Саудівська Аравія, яка є єдиною в світі країною, де це свято офіційно заборонено, причому під страхом великих штрафів. І на Русі було своє свято закоханих, ось тільки відзначався він не взимку, а на початку літа. Він був пов'язаний з легендарною історією кохання Петра і Февронії і присвячений Купали - язичницькому слов'янському богу, сину Перуна.
Немає коментарів:
Дописати коментар