Як відзначають різдво в Україні.

В Україні кажуть: як зустрінеш Різдво - так і проведеш весь рік.
Напередодні найголовнішого релігійного свята - Різдва Христового - вірний традиціям український народ сідають за святковий, щедрий, але пісний стіл. 6 січня - Святий Вечір, який готують після наведення ладу в будинках. Варто очиститися і духовно - сповідатися, помиритися з ворогом. Після цього можна братися за приготування святкових страв.
За Різдвяний стіл сідають з появою першої зірки. Обов'язково на столі наявність дванадцяти страв - на честь дванадцяти апостолів Христа. Головне з них-кутя. Ритуальне різдвяне блюдо з медом, горіхами, маком та пшеницею.
Першу ложку куті батько підкидає вгору, а діти ловлять - щоб не переривалися сімейні традиції. Всі різдвяні страви пісні.  Традиційними стравами завжди були борщ, вареники, риба, гриби, каша, квасоля або боби, картопля, голубці, печиво, кутя, узвар. Ні в якому разі не можна в цей день лаятися, сперечатися, всі члени родини повинні бути вдома. Діти повинні допомагати в приготуваннях, особлива роль відводитися старшої дочки. 6 січня не снідають і не обідають, лише дітям дозволено перекусити в обідній час.
Оформляючи стіл на Святий Вечір, після заходу сонця застилають його свіжим сіном або соломою. Поверх сіна насипають трохи зерна і покривають стіл скатертиною, під яку по кутах кладуть по зубчику часнику. Він оберігає від злої сили та хвороб. Варто подбати, щоб у будинку на почесному місці стояв "дідух" - святковий сніп з пшениці ("дідух" роблять тільки на західній Україні), жита або вівса, перев'язаний особливим чином. "Дідух" з дохристиянських часів представляв духів предків, які в цей день повинні були прийти в гості.
Під час вечері не можна багато розмовляти, виходити з-за столу.
Хлопцю і дівчині не можна сидіти на кутах столу, щоб не залишитися без подружньої пари. 
Не можна, взявши ложку в руки, знову класти її на стіл, страви водою не запивають - тільки узваром. 
 Поки трапеза не закінчиться - не можна виходити з-за столу, тим більше - з дому, щоб не впустити нечисту силу.
Від кожного блюда варто покуштувати хоча б трохи, щоб не було голоду. Але не можна з'їдати блюда цілком - "щоб холодильник не залишився порожнім".

  Домашніх тварин годують краще, щоб не сказали, що господар поганий, так як в Різдво, за повір'ями «і скотина розмовляє».
Нi в якому разi напиватися неможна - особливо в цей святий вечiр. Як зустрiнеш це Рiздво, який стiл, якi стосунки мiж людьми, яка атмосфера буде в домi - так собi наврочіш на цiлій рiк. Перша вечірня зірка оповіщає людям про велике чудо - народження Сина Божого! Можна починати Святу Вечерю - запалити свічку, помолитися.
На Галичині господар будинку ділить змащену медом проскуру на кількість присутніх і, вітаючи всіх зі святами і бажаючи дочекатися наступного року, перехрестившись і поцілувавшись, кожному подає шматочок цієї прісної випічки. Цим починається трапеза.

Після вечері колядують.

Увечері на вулиці українських міст і сіл виходить молодь у національних костюмах. В народі кажуть: «Коляда іде». Колядники співають під вікнами і викликають на вулицю господарів. З їх дозволу біля ганку розігрується маленька вистава, героєм якої часто буває Коза - символ добра і достатку.
Господарі щедро пригощають колядників. За бажанням запрошують в будинок. Колядники не просять, а збирають пожертви на славу Бога, тому не впустити їх в будинок не можна.
Якщо господар не пустить у хату коляду, то його обійдуть добром і небо, і люди.
 Колядники до півночі розійдуться по домівках - якщо зустріти Різдво в дорозі, то цілий рік проведеш в поневіряння.
Співають: "Просимо тебе, Боже, просимо тебе, царю: даруй щастя, даруй долю нашiй Украiнi"