середа, 20 травня 2015 р.

Рідна мати моя


Рідна мати моя, Ти ночей недоспала Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров, І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю - І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю - І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. Андрій Малишко